3.11. 2 А л/с

 

СУТНІСТЬ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ

 

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: власність, типи власності, оренда, приватнокапіталістична власність, рабовласництво, феодалізм, додаткова вартість, робоча сила, кооперативна власність, індивідуальна власність громадян, колективна та державна власність, ринкова економіка.

 

ПЛАН

1. Поняття власності та її типи.
2. Відносини власності у змішаній економічній системі.
3. Трансформація форм власності в Україні (самостійна робота).
4. Основні напрями приватизації державних підприємств в Україні (самостійна робота).

 

1. Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ.

Власність – це ядро системи виробничих відносин, серцевина кожного суспільного способу виробництва, її називають ще основним, визначальним виробничим відношенням. Об’єкти власності: матеріальні та нематеріальні блага. Суб’єкти власності: фізичні та юридичні особи.

Типи власності – приватна і суспільна.

Приватна характеризується тим, що засоби виробництва, а отже, і вироблений продукт належать приватним особам (індивідуальна і колективна власність).

Суспільній власності притаманне спільне привласнення засобів виробництва і виробленого продукту. Її можна представити у двох основних видах: як власність народу в цілому і як власність окремих колективів (державна і колективна).

Договір оренди – договір про надання за певну плату майна якого-небудь власника для тимчасового користування іншим особам (підприємницька діяльність).

 

2. Основу економічної системи капіталізму становить приватнокапіталістична власність. За капіталізму на ранніх етапах його розвитку існувала повна індивідуальна приватна власність на засоби виробництва, які концентрувалися в руках небагатьох капіталістів.

У рабовласницькому суспільстві не лише засоби виробництва, а й сам виробник були власністю господаря.

За феодалізму встановлюється інша форма приватної власності – повна власність на землю і неповна на працівника виробництва, тобто кріпосного селянина, якого феодал не міг убити, але міг продати й купити.

Додаткова вартість – це вартість, створена працівниками понад вартість робочої сили і безкоштовно привласнена власником засобів виробництва.

Робоча сила – це прихована (потенційна) здатність до праці, а не сама праця.

Кооперативна форма власності – це колективна власність кооперативів, що виникають на грунті добровільного усуспільнення їхніми членами всіх або частини належних їм засобів виробництва, а також грошових внесків.

 

3. Форми власності в Україні.

І. Індивідуальна власність громадян:

А) особиста власність – формується за рахунок трудових доходів від ведення власного господарства, від коштів, вкладених у кредитні заклади, акції та інші цінні папери;

Б) власність трудового господарства – це власність членів сім’ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство;

В) власність селянського та особистого підсобного господарства.

ІІ. Колективна власність: власність орендного, колективного підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, господарських асоціацій (об’єднань), громадських організацій, релігійних організацій.

 

ІІІ. Державна власність:

А) загальнодержавна власність – майно органів влади й управління;

Б) комунальна власність – це власність адміністративно-територіальних утворень;

В) майно державних підприємств – це те майно, яке закріплене за держаним підприємством і яким воно може розпоряджатися.

 

4. Ринкова економіка – це підприємства оптової і роздрібної торгівлі, житлово-комунального господарства, з переробки сільськогосподарської продукції, деревообробної, легкої промисловості, збиткові підприємства всіх галузей, законсервовані об’єкти й об’єкти незавершеного будівництва, строки введення яких вже минули, підприємства матеріально-технічного постачання.

 

ВИСНОВОК: власність – це основне економічне відношення, то, очевидно, з її аналізу слід починати вивчення економічного ладу кожного суспільства.

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА: Ніколенко Ю.В. «Основи економічної теорії» т.І, стор.45-76