Власенко Л.М. Основи економічної теорії. 2 Б л/с 09.12.2020

 ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО.ТОВАР.

 

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: товарне виробництво, товар, вартість, конкретна та абстрактна праця, величина вартості товару, закон вартості, грошовий обіг, національна валюта, інфляція.

 

                                                             ПЛАН

1.   Основні форми виробництва. Товарне виробництво та його характерні риси.

2.   Товар і праця, що його створює.

3.   Закон вартості та його дія.

4.   Сучасна інфляція, її типи та ознаки.

 

1. Товарне виробництво – це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими вони обмінюються, стають товарами.

Існує просте та розвинуте товарне виробництво.

Спільні риси
Приватна власність на засоби виробництва Ринкова форма зв’язку між виробниками Конкуренція між товаровиробниками
Відмінності
Просте товарне виробництво	Розвинуте товарне виробництво
Виробник продукту та власник засобів виробництва – одно особа; Експлуатація, як правило, відсутня; Виробництво товарів спрямоване на задоволення потреб виробника; Виробництво здійснюється на базі індивідуальної, відособленої праці; Виробництво товарів має підпорядковане значення стосовно натурального господарства.	Виробник продукту – найманий робітник, власник товару – капіталіст; Експлуатація існує; Виробництво товарів здійснюється задля одержання прибутку; Виробництво ведеться на базі спільної, об’єднаної праці найманих робітників; Товарне виробництво набуває загального характеру.

 

2. Товар – це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку, для продажу

Вартість – це внутрішня властивість товару, зовнішньою формою прояву якої є мінова вартість. Саме вартість як уречевлена в товарах праця робить всі товари порівняльними, спільномірними.

 

Конкретна праця – джерело речового і духовного багатства, однак вона не може надати товарам ту спільну властивість, но основі якої здійснюється їх обмін. Вона створює саме те, що їх різнить, - споживну вартість.

Для з’ясування змісту абстрактної праці важливо враховувати те, що вона як джерело, субстанція вартості, по-перше, виражає відносини між людьми і, по-друге, властива лише товарному виробництву, хоч і має суспільний характер. Усяка абстрактна праця є суспільною, але не всяка суспільна праця є абстрактною.

Величина вартості товару вимірюється витратами простої праці, тобто праці середньої умілості, посильної кожному членові суспільства на даному етапі його розвитку.

3. Найважливішим законом товарного виробництва є закон вартості.

Закон вартості – основа диференціації товаровиробників. Відповідно до нього виробництво й обмін товарів здійснюються на основі їх вартості величина якої вимірюється суспільно необхідними затратами праці. Дія закону вартості виявляється в тому, що всі різноманітні за обсягом затрати праці зводяться до середніх, суспільно необхідних.

Грошовий обіг – це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу.

Національна валюта – не лише гарант державності й незалежності України. Її введення супроводжується докорінними реформами економіки, структурними зрушеннями в народному господарстві, рішучим переходом до ринкових відносин, збалансуванням грошової та товарної маси, внутрішньою, а потім і зовнішньою конвертованістю гривні.

4. Інфляція – багатогранний, складний процес, який чітко відображає всі основні проблеми й суперечності економіки.

Залежно від сили згубної дії на економіку розрізняють інфляцію: повзучу, галопуючу і гіперінфляцію.

Повзуча інфляція – така інфляція, що досягає щорічно не більше одноцифрового числа (наприклад,5%) і проявляється у постійному зростанні цін. За повзучої інфляції безгосподарність і марнотратство, некомпетентність та економічна неграмотність керівництва країни покриваються за рахунок народу.

Галопуюча інфляція – це така інфляція, яка набуває розміру двозначного числа щорічно. Вона супроводжується стрімким, стрибкоподібним підвищенням цін, охоплює всі сфери господарського життя й викликає серйозні негативні наслідки в економіці та соціальній сфері.

Гіперінфляція – надвисока і вкрай небезпечна інфляція, що, як правило, веде до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів та непередбачених катаклізм.

Ознаки інфляції:

Найпершою ознакою переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових грошей та їх знецінення стало зростання цін. Воно може здійснюватися приховано чи стрибко подібно. Друга ознака інфляційного процесу – дефіцитність на товарному ринку, спустошення ринку товарів народного споживання. Третьою  ознакою посилення інфляційного процесу є знецінення грошової одиниці.

ВИСНОВОК: Економіка та фінансова система ще мають ряд резервів, ефективних засобів регулювання, тому є можливість не тільки обмежувати негативні наслідки інфляції, а й приховувати її, коли потрібно – приглушувати, направляти на досягнення певних політичних цілей.

ВИКОРИСТАНА  ЛІТЕРАТУРА: «Основи економічної теорії» - Ніколенко Ю.В.