викладач Власенко Л.М. предмет Основи права Група 1 А л/с дата 20.09.21р. Опорний конспект лекції на тему: «Основи адміністративного права»
викладач Власенко Л.М.
предмет Основи права
Група 1 А л/с
дата 20.09.21р.
Опорний конспект лекції на тему:
«Основи адміністративного права»
Державне управління являє собою предмет адміністративного права, яке регулює суспільні відносини, що складаються головним чином в сфері діяльності органів державної виконавчої влади.
До органів державної виконавчої влади відносяться:
- Кабінет міністрів України;
- Державні комітети, відомства, їх органи на місцях, виконавчі комітети місцевих рад.
Очолює державну виконавчу владу Президент України.
Апарат державного управління практично вирішує всі питання:
- в народному господарстві (промисловості, транспорті, торгівлі, ЖКГ);
- в соціально-культурній сфері (охорона здоров’я, освіта, соціальний захист);
- в адміністративно-політичній сфері (охорона суспільного порядку, суспільної безпеки, державної безпеки, оборони країни, юстиції).
Державне управління характеризується слідуючими ознаками:
- носить загальнодержавний характер;
- виконавча діяльність підзаконна;
- діяльність по управлінню відбувається кожного дня і безперервно.
Державне управління носить:
- Виконавчий характер – виконує постанови виконавчої влади;
- Розпорядчий характер – сама може давати розпорядження.
Основною формою державного управління є:
- Видання правових документів (актів) управління (усних,письмових);
- Складання актів, протоколів;
- Затримання за правопорушення.
Залежно від форм державного управління використовуються методи загальні та спеціальні.
Загальні методи:
А) примус – попереджувальні заходи адміністративного припинення, примусове лікування, безпосередній фізичний вплив, адміністративне стягнення;
Б) переконання – виховання, заохочення, роз’яснення, агітація, критика, показ кращих прикладів.
Т. ч. державне управління в Україні – це підзаконна, юридично владна виконавчо-розпорядча діяльність спеціально створеного апарату для практичного здійснення задач і функцій держави в економічному, соціально-культурному та адміністративно-політичному житті.
Організація державного управління освітою.
Державне управління освітою здійснюється згідно Закону України про освіту від 23.05.1991 р.
Президент.
Кабінет міністрів.
Міністерство освіти.
Учбово-виховні заклади.
На місцях керівництво учбово-виховними закладами здійснює місцева влада та створені при ній області, районні та міські відділи народної освіти.
Т. ч. Адміністративне право – це галузь права, що регулює суспільні відносини в сфері державного управління.
Норми адміністративного права визначають порядок організації та діяльності апарату управління, права та обов’язки посадових осіб та громадян.
В Україні адміністративне право регламентує діяльність державних органів по управлінню галузями господарства, охорони суспільного порядку, прав та законних інтересів громадян.
Суб’єкти адміністративно-правових відносин:
- Одна сторона:
орган державної виконавчої влади
або його представник, котрий має
владні повноваження
- Друга сторона:
1) орган державної виконавчої влади
2) підприємства, заклади, організації, відомства, об’єднання громадян, громадяни
Адміністративне правопорушення (проступок) – протиправна, винна (зумисна або необережна) дія чи бездіяльність, які посягають на державний і громадський порядок, державну і колективну власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління і за які законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення відрізняється:
А) від злочину за ступенем суспільної небезпеки діяння;
Б) від дисциплінарного проступку, який пов’язаний з трудовою чи службовою дисципліною робітників чи службовців (до прохідної – адміністративний, за прохідною – дисциплінарний).
Ознаки адміністративного правопорушення:
- протиправність;
- провина;
- суспільна шкода;
- адмінкарність.
Склад адміністративного проступку:
- об’єкт проступку;
- суб’єкт (особа з 16 років);
- суб’єктивна сторона (вина, мета, мотиви здійснення);
- об’єктивна сторона (місце, час, спосіб і обстановка, що стосуються проступку, самі дії чи бездіяльність).
Адміністративна відповідальність:
- попередження – офіційний осуд порушника (письмово чи інакше);
- штраф;
- оплатне вилучення предмету;
- конфіскація (примусове, безплатне перетворення майна в державну власність);
- позбавлення спец. прав;
- виправні роботи строком до 2-х місяців з утриманням 20% заробітку у прибуток державі (застосовується лише у судовому порядку);
- адм. арешт до 15 діб (призначається у судовому порядку). Не використовується цей вид покарання до вагітних жінок, які мають дітей віком до 12 років, до неповнолітніх, інвалідів І та ІІ гр..
Порядок притягнення до адмін. відповідальності заснований на принципах:
- своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи;
- доказу проступку і вини;
- законності;
- рівності громадян;
- відкритого розгляду справи;
- забезпечення прав та захисту.
Складається протокол затримання до 3 годин (або без протоколу).
Допустимий особистий обшук і огляд речей.
Адмін. стягнення може бути накладено не пізніше 2-х місяців від дня скоєння правопорушення.
Справи розглядають:
- посадові особи (нар. суддя, державтоінспектор, ревізор, начальник, уповноважені райвійськкому, головний санітарний лікар, правовий інспектор праці);
- колегіальні органи (адмін. комісія, комісія у справах неповнолітніх, виконкоми селищних і сільських Рад та ін..).
Постанова по розгляду справи може бути оскаржена в 10-ти денний строк від дня винесення або опротестування прокурором.
Оскарженню не підлягають постанови судді, але їх може опротестувати прокурор.
Щодо кінцевої мети, то і примус і переконання за адміністративне правопорушення мають як виховну так і застерігаючи мету.
Література: Братанюк Л. Є. «Основи права і законодавства в охороні здоров’я”.
Комментарии
Отправить комментарий